Am
Ще як малою я була,
F
Знахарка передрекла:
Dm
Покохаю й без жалю
Am
Свого милого згублю.
Зради хлопцю не прощу
F
Та його занапащу:
Dm
Ненавмисне юнака
Am
Оберну на віслюка.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа
Am
І нічогенький, наче, був,
F
Але ж зрадив, обманув!
Dm
Все відтоді почалось —
Am
Передбачене збулось.
Вів себе він, мов король,
F
Тож я втратила контроль,
Dm
Враз сердегу повело,
Am
Тіло шерстю поросло.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа
Приспів:
F G Am
Відьма я, ех, відьма я,
Dm Am
Така горьована вже доленька моя,
F G Am
Сили маю непрості,
Dm Am
Та коротатиму літа на самоті.
Am
Отже, на безрік любий мій
F
В хаті жити став моїй,
Dm
І за мною він завжди
Am
Вештався сюди-туди.
Часом бачила: важка
F
Туга мучить віслюка,
Dm
Пожаліла я того,
Am
На лужку пасла його.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа
Am
Я думала, як далі буть
F
Щоби хлопця повернуть,
Dm
Все старалася, а втім,
Am
Не зарадила нічим.
В землю він копитом бив,
F
По-віслючи гомонів,
Dm
І хвостом своїм махав,
Am
бо ж людиною не став!
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа
Приспів:
F G Am
Відьма я, ех, відьма я,
Dm Am
Така горьована вже доленька моя,
F G Am
Сили маю непрості,
Dm Am
Та коротатиму літа на самоті.
Am
Як усвідомив вже юнак,
F
Що навічно під замком,
Dm
Та приречений отак
Am
Жить до скону віслюком,
Звів думки він нанівець,
F
Та й наблизив свій кінець:
Dm
Чогось випив, щось поїв —
Am
І, сірома, околів.
Іа-іа-іа-іа-іа-іа-іа
Приспів:
F G Am
Відьма я, ех, відьма я,
Dm Am
Така горьована вже доленька моя,
F G Am
Сили маю непрості,
Dm Am
Та коротатиму літа на самоті.
Приспів:
F G Am
— Відьма ти! — Ех, відьма я,
Dm Am
Така горьована вже доленька моя,
F G Am
Сили маю непрості,
Dm Am
Та коротатиму літа на самоті.