[--------10----------------10-------
[----12------12--------12------12---
[--11--11--11--11----11--11--11--11-
[-9-----------------9---------------
[-----------------------------------
[-----------------------------------
---------10----------------12-10-9-10-]
-----12------12-------12--------------]
---11--11--11--11---11--11------------]
--------------------------------------]
--0----------------0------------------]
--------------------------------------]
---------------8------8-----------------6-------6-------------------
---------9----------9-------------8----------8----------------------
------8-----8-----8------------7-----7----7-------------------------
---6------------------------5---------------------------------------
--------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------
-----------------0-----------11--13--13--11--10---------------------
----------9---------------9-----------------------------------------
------10-----10-------10--------------------------------------------
---8----------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------
-----------------11----------11------------15------15/13--11-10-11--
----------13--------------13----------------------------------------
------12-----12-------12---------------12------12-------------------
--10-------------------------------10-------------------------------
----------------
Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син,
Мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона
Й сьогодні чує його голос...
Ма, якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях,
То я, то я б усе віддав лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Остання посмішка полинула
Та застигла на його обличчі,
Життя промайнуло в
Одну мить перед очима.
Немов у дитинстві його
Торкнулися руки матері,
І у свої остані хвилини
Він почув її плач...
Мій син, якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
То я, я б віддала усе лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
Якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях.
Нехай, стотисяч років пройде ще,
Щоб обійняти знов тебе...