Em
По діброві вітер виє,гуляє по полю,
G
Край дороги гне тополю до самого долу.
Am
Стан високий, лист широкий марне зеленіє?
Кругом поле, як те море широке, синіє.
Em
Чумак іде, подивитися та й голову схилить,
G
Чабан вранці з спілкою сяде на могилі,
Am
Подивиться — серце ниє,кругом ні билини!
Bm
Одна, одна, як сирота на чужині, гине!
Em
Не щебече соловейко в лузі над водою,
G
Не співає чорнобрива,стоя під вербою,
Am
Не співає сиротою,білим світом нудить:
Без милого батько, мати —як чужії люди...
Приспів:
Em G
Полюбила чорнобрива козака дівчина...
Am
Полюбила — не спинила,пішов — та й загинув...
Em G
Якби знала, що покине,була б не любила;
Am
Якби знала, що загине,була б не пустила;
Em G
Якби знала — не ходила б пізно за водою,
Am
Не стояла б до півночі з милим під вербою...
І то лихо —попереду знати,
Що нам в світі зустрінеться...не знайте, дівчата!
Не питайте свою долю!..Само серце знає,
Кого любить. Нехай в'яне,поки закопають,
Бо не довго, чорнобриві!Карі оченята,
Біле личко червоніє —не довго, дівчата!
До полудня, та й зав'яне,брови полиняють.
Кохайтеся ж, любітеся,як серденько знає.
Защебече соловейко в лузі на калині,
Заспіває козаченько,ходя по долині.
Виспівує, поки вийде чорнобрива з хати,
А він її запитає:чи не била мати?..
Приспів. (2)