вст. C#m F#m C#m
C#m A F#m G#
Виявився він звичайним смертним,
C#m A F#m G#
Відіграв останню роль
C#m A F#m G#
Всі всміхались: "Обломіться!
C#m A F#m C#m
Хой! Нехай живе герой!"
C#m A F#m G#
Чи правий герой, що лізе в гору?
C#m A F#m G#
Той, хто приручив вогонь?
C#m A F#m G#
Чи правий хто помилок не робить,
C#m A F#m C#m
Вічності торкнувсь долонь?
C#
В кожнім місті їх вітали:
F
І приймали як царя,
A#m
Хто в житті був вільнодумний,
G#
Той згорає як зоря.
C#
Тих історій чути море,
F
В тих подіях чути мідь,
A#m
Тих імен ми не забудем,
G#
В пісні світло запалить!
Пр-ш. C#m F#m C#m
C#m A F#m G#
Та король сказав сумнівно:
C#m A F#m G#
"Бовдур я, чи це не так?"
C#m A F#m G#
Блазень мовив: "Вибачайте,
C#m A F#m C#m
Помінятись нам ніяк".
C#m A F#m G#
Чи правий герой, що лізе в гору?
C#m A F#m G#
Той, хто приручив вогонь?
C#m A F#m G#
Чи правий хто помилок не робить,
C#m A F#m C#m
Вічності торкнувсь долонь?
C#
Хоч з людиною б одною
F
Як з собою б говорив,
A#m
Хоч з калікою убогим, -
G#
І блазня король завів.
C#
Він не дурень, хоч бувало
F
Він таку казав дурню!
A#m
Помер він, і ми дивимось
G#
З сожалінням в пустоту.
C#m A F#m G#
Чи правий герой, що лізе в гору?
C#m A F#m G#
Той, хто приручив вогонь?
C#m A F#m G#
Чи правий хто помилок не робить,
C#m A F#m C#m
Вічності торкнувсь долонь?
C#
Лише дурень встане з ліжка,
F
Лізе к бісу на рожен.
A#m
Після смерті зостається
G#
Світло зірки, і це він!
C#m A
Останнії сумління переплелись в вірші
F#m G#
І попіл жалю й болю обсипав язики.
C#m A
Ти наберись терпіння і трохи почекай
F#m G#
І казку цю, без сумніву, хтось поведе за край.
C# F A#m G# 2p
C#