Intro:
F
Марат помер уві сні
Fmaj7
На початку березня, навесні
D
Коли танцюють сніги
A. D
І ріки лишають свої береги
Am
Як діти лишають батьківські доми
G
Після тяжкої зими
Fmaj7 F Dm D Am G
Куплет: 1
F
Марат тренувався на "Спартаку"
Мав техніку вивірену і тривку
Am
З тренованим тілом і серйозним лицем
C
Був, мабуть, справді найкращим бійцем
F
В свої роки в напівсередній вазі
Мав наколку з Фіделем на лівій нозі
Am C
F
Імам говорив, стоячи над ним
"Пророк, — говорив він, — не був сумним
Am
Він вірив, що зло вижирає злo
C
Буде так, як буде. Завжди так і було
F
Хай Марату згадають про кожну з провин
Пророк і дбає завжди про таких, як він.
Am C
Приспів:
Fmaj7
Марат помер уві сні
F
На початку березня, навесні
Dm
Коли танцюють сніги
І ріки лишають свої береги
Am
Як діти лишають батьківські доми
C
Після тяжкої зими
Fmaj7 F Dm Dm Am G
Куплет: 2
F
Маратова мама мовчала в кутку
Маратів брат читав молитву гірку
Am
Імам говорив, сонце сходить будь-де
C
І все, що зникає, ще колись зійде!
F
"Ніщо не зникає, — відповів йому брат
Я битимусь з тими, з ким бився Марат"
Am C
F
Я знаю напевне, чому він помер
Щоранку він бився проти химер
Am
Щодня він збивав у кров кулаки
C
Аж доки над ним не згасали зірки
F
Не всі заступають за цю межу
Всі наші знають, про що я кажу
Am C
F
Як може зникнути те, що є?
Для чого пророк нам усе це дає?
Am
Насправді зникнути може хіба що страх
C
Все інше є в нас — молодших братах!
F
Які розбивають собі серця
Вдень і вночі стоячи до кінця
Am C
Приспів:
Fmaj7
Марат помер уві сні
F
На початку березня, навесні
Dm
Коли танцюють сніги
І ріки лишають свої береги
Am
Як діти лишають батьківські доми
G
Після тяжкої зими
F
Марат помер уві сні
На початку березня, навесні
Dm
Коли танцюють сніги
І ріки лишають свої береги
Am
Як діти лишають батьківські доми
G
Після тяжкої зими
Am Am F F Dm Dm Am G F F Dm Dm Am G
куплет: 3
F (А капела)
Брат відійшов убік
Він був молодший на рік
Марата вважав головним
Тримався ним, всюди ходив за ним
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз
І стримував сльози, певно соромлячись нас
Коли виносили тіло, почався сніг
Він падав із темних небес до ніг
Імам ішов попереду, наче мара
Весна на цвинтарі — не найкраща пора
Жінки починали плакати, а чоловіки
Відчували, як тихо згасають зірки