Для зручності тональність -3
Cm Cm G# Fm (A#)
Cm
Я хотів би всміхатися світові цьому з букетиком у руці.
Cm
Після років екзилю вернутись додому в напівпорожньому літаці —
G# Fm (A#)
крізь прохід сидітимуть польська сім’я й хасиди — батько і син.
Cm
Щоб заснути, ввімкну у навушниках я аудіокнигу Сунь-дзи,
Cm
і щоразу, як відволікатимусь, голос повторить: «Я тут!
G# Fm (A#)
Від війни не втечеш — вона вдома, за межами дому і навіть на цьому борту».
Cm
Отерпіла й розріджена ртуть — закипить знизу Атлантика,
Cm
попіл і пил угору зметнуться, мов під під’їздом фантики.
G# Fm (A#)
І тоді поети й романтики затягнуть, прикладай хоч ран:
Cm
«Небо ридма ридає, солдатики» — Чугуєв-Донецьк-Луганськ-Тегеран.
Cm
Наче пір’ям тілами набита земля, і продовжує рости схил.
G# Fm (A#)
І хотів би стискати букет в руках я, та впускаю його до могил.
Cm
Я хотів би сміятися світові цьому з трояндою у руці
G# Fm (A#)
Але я не можу побачити де він, крізь заляпаний кров‘ю приціл
Cm
І сонця бліки стікають у ньому на мої сині пальці
Cm
Я хотів би глянути з боку на себе, як той Я сумнівається
G# Fm (A#)
Уявити сліди на шинелі, як від компостера на білетиках
Cm
Курок западе в піднебіння рушниці, ніби язик в епілептика
Cm
І ворони покинуть дроти, шо прошиті між маківками спальників
G# Fm (A#)
Я вийду з під‘їзду ніби за хлібом, без посмішки і без паніки
Cm
А під дахами все трохи інше і град не проколює плечі
Cm
І нема спокійнішого сну, ніж той, шо приходить пізно під вечір
G# Fm (A#)
Посмійтесь тоді замість мене, щиро в тихі хвилини оці
Cm
Бо я вже не зможу сміятися світові тому з букетом троянд у руці
Cm Fm G#
Цей груз валитиме із ніг.
Cm Fm G#
І затягнеться років плин
Cm Fm G#
для тих, хто вберегтися зміг.
Cm Fm G#
Я чую плач, я чую сміх,
Cm Fm G#
лунає дзвін. По кому він?