Вступ: A B x2
A
Ходить повітрям утомлений Яків,
значить межу між зимою і літом.
B
Човен рибальський кидає якір,
Ніби пакетики з чаєм ліптон.
A
Рання пора безнадійно впертих,
повертань і пора продовжень.
B
Ось капітан розглядає берег,
наче газету старих оголошень.
Перед-приспів:
A
Скільки вивчати води зимові?
C
Як прочитати знаки повчальні?
F#
Мудрість — вона не лише у слові,
A G#
але й в мовчанні, мовчанні.
A
Скільки питань у ранковій мові.
B
Гаснуть поволі вогні причальні.
F#
Щедрість — вона не лише в любові,
A G#
але й в прощанні.
Приспів:
A C
Той капітан — щирість.
F# A G#
Той капітан — радість.
C#m B
Той капітан — вірність.
F# A G#
Той капітан — правда, правда, правда!
A
Рване повітря — наче вітрила,
B
ламає нічні причали.
F#
Мені важливо, що ти говорила,
A G#
і надважливо — про що мовчала.
A
Жовто до ранку світить ліхтар,
B
світить знесилено до знемоги.
F#
В небі зимовому — ніби в лікарні,
A G#
живуть відвертості і тривоги.
F#m
Дивна пора відчайдушно сміливих,
G#
довгі часи голосних і тихих.
F#m
Гоїться в осінніх зливах,
G#
моря нічного болючий вивих.
Перед-приспів:
F#m
Скільки питань у ранковій мові.
G#
Гаснуть поволі вогні причальні.
F#m
Мудрість — вона не лише у слові,
G#
але й в мовчанні...
Приспів:
A C
Той капітан — щирість.
F# A G#
Той капітан — радість.
C#m B
Той капітан — вірність.
F# A G#
Той капітан — правда, правда, правда!
F#m
Той капітан, що у штормі — спокій,
G#
голос сміється і люльку палить.
F#m
Той, хто думки твої знав напам’ять,
G#
любив тебе й твоє дно глибоке.
F#m
Йому байдужі чужі причали.
G#
Тиша, мов повінь — проти повчання.
F#m
Мудрість його — не лише у слові,
G#
але й в мовчанні, мовчанні.
Приспів:
A C
Бо той капітан — щирість.
F# A G#
Той капітан — радість.
A B
Той капітан — вірність.
F# A G#
Той капітан — правда, правда, правда,
A G#
правда, правда, правда!